Якби я була сказала правду, то він теж признався б. Як то завсіди на зле виходить неправда. [...] Та тепер вже запізно.

Любов не розбирає... пияк чи злодій,...

- Я тобі правду говорю, Славуню, пізніше таки неправду не болить уже, але біда в тім... так воно вже є... що і того не любиш, і другого полюбити не можна. Роки іноді минають, трапляються тобі і кращі, і ліпші люди, а серце мов замерло. Таке зі мною було, і так воно вже лишилося...

Чому ви вважаєте, що я одинока дівчина, якій не вдалося піймати чоловіка? Це ж не так. Я не одинока, не вдова, не розлучена й не покинута. Я просто чекаю свого вибраного.Задовго чекаю, кажете?

З рідним домом, як з батьківщиною: половину життя можна прожити на чужині, але до останнього свого віддиху треба мати свідомість, що десь є та батьківщина...

- Але що може світ знати про нашу велику взаємну тугу, дитя моє? - міркувала розжалоблено.- Що може він про це знати? Учені лікарі і психологи знаюють про душу жінки тільки те, що вона сама їм скаже про себе. А бувають тремтіння жіночої душі з такої матерії, що їх не в силі схопити ні око, ні серце мужчини. Бо є день і ніч. Жінка і мужчина.

І так завжди... так завжди... - там, де ми любимо, там нас не люблять.

Не можу знати, що таке фашизм і що таке у практиці комунізм? Тому я поки що ні за тих, ні за других. А втім, чому я маю бути за когось? Я – за свій народ. Я знаю свій знедолений народ, і більш мені нікого не треба... Нікого!

По правді скажи мені, чому ти... хочеш віддатися?- Як то "чому"? - з черги дивується і собі Дарка.- Ні... ти сконкретизуй мені відповідь... Адже студіюєш... будеш колись мати свій власний хліб... я думаю, посаду... пощо ж тобі причепихвоста?

..., а народ один, і то з кожним роком бідніший, - як же бути? Що буде, коли та шкапа народ, на якій кожен хоче поїздити верхи, не витримає і простягне ноги?Витримає!Господь, крім талантів, наділив наш народ ще й великою терпеливістю. Бідкається і нарікає на важкі часи не сам народ, а ті, що їздять на його спині. При цьому вони водночас роблять аж дві корисні справи: відвертають увагу від свого благополуччя і нагулюють собі славу борців за щастя народу.